Великий американський мур (The Great Wall of America) — комплекс загороджувальних інженерних споруд на кордоні США і Мексики. Вперше така назва прозвучала в журналі Time.
В 90-х роках 20-го століття поблизу Сан-Дієго був збудований 23-кілометровий залізний паркан. У 2006 році, коли ситуація з біженцями з Мексики до США загострилась, було вирішено побудувати ще 1126 км муру, що мав відгородити пустельні території, по яких проходять найбільш жваві маршрути руху нелегалів. Тепер огорожа між двома країнами прикриває третину усього кордону.
Первісна вартість стіни планувалася приблизно 1-1,5 мільйона доларів за кілометр. За підрахунками агентства Bloomberg, до 2010 року на будівництво 700 миль (близько 900 км) стіни було витрачено більше 3 млрд доларів. При цьому загальна довжина кордону з Мексикою — 2000 миль (близько 3 тис. км).
Навесні 2014 р. ізраїльська компанія Elbit Systems Ltd. виграла контракт на виробництво і встановлення устаткування спостереження вздовж стіни між США і Мексикою. Початкова вартість контракту — 145 млн доларів, але з часом вона може досягти 1 млрд доларів.
Призначення муру — стати бар'єром на шляху нелегальної міграції з Мексики, а також перешкодою для наркоторгівлі.
Технічно мур являє собою низку парканів, зібраних з різних елементів в залежності від передбачуваного навантаження. Найпростішою конструкцією є одинарна дротяна огорожа. Міцніші варіанти зібрані із сталевих листів, балок або труб висотою до шести з гаком метрів. Вони можуть бути одинарними або подвійними. У місцях, де особливо активні мексиканські наркоторговці, бар'єр складений з трьох ліній, одна з яких представляє собою вбиті глибоко в землю бетонні колони. Окремі ділянки кордону, вздовж яких мур не прокладений, обладнані електронними датчиками руху. Охороняють стіну більше 18 тисяч співробітників Митно-прикордонної служби (Customs and Border Protection). Крім того, за переходами стежать за допомогою вертольотів і безпілотників.
На 50 кілометрів стіни припадає двоє патрульних та пункт пропуску. Сама 6-метрова стіна обладнана спеціальними технічними засобами, які дозволяють контролювати рух навколо стіни дистанційно, втім мобільні групи можуть дуже швидко реагувати.
http://content.time.com/time/photogallery/0,29307,1814377,00.html
З репортажу Подробности-ТВ за 30 грудня 2012 року:
Кордон між Індією і Пакистаном називають одним з найбільш укріплених у світі. По обидва боки армія. Але бойовики, які дві доби тримали у страху найбільше місто Індії, змогли дістатися Мумбаї звичайними надувними човнами.
Як же гарантувати безпеку у сучасному світі, коли фізичні перешкоди не є надійним захистом? Після терактів 11-го вересня наймогутніша держава світу - США - знайшла власний рецепт. Свій кордон з Канадою і Мексикою США визнали фактично "прозорим" і вирішили відгородитися від сусідів. Звісно, не так від канадців, як від бідних мексиканців.
Протяжність спільного американсько-мексиканського кордону становить три тисячі кілометрів. Щороку його перетинає найбільше людей у світі: легально і нелегально - до мільйона. І от на найбільш людних ділянках Америка почала будувати справжню стіну у п’ять метрів заввишки. Поки її запланована довжина - близько тисячі кілометрів.
Стіну активно зводять уже третій рік. Утім, кількість нелегальних мігрантів фактично не зменшується. Рівень злочинності у прикордонній Мексиці зріс, як і кількість тих, хто намагається перейти кордон пішки і гине в пустелі. З американсько-мексиканського кордону - Наталя Гуменюк:
Одна з найпекучіших пустель Америки - Сонора - за два роки забрала тисячу життів. Мігранти з Мексики 5-6 діб ідуть пішки в пошуках американської мрії. Найчастіше вночі, без їжі та води, ховаючись від прикордонників та волонтерів-рейнджерів. А нині ще кількадесят кілометрів в обхід муру, зробленого з металевих пластин, труб, дроту, балок.
Американка Сесіль переконує: стіна лише робить перетин кордону небезпечнішим. Вона директор міграційного центру, де допомагають депортованим. Їх привозять виснаженими, хворими, часто пораненими. Ще торік на цій ділянці був лише невисокий паркан. Американці й мексиканці тут влаштовували фієсту, грали у волейбол
Сесіль Люм’єр, директор міграційного центру місті Нако, штат Аризона, США:
- Ми не знаємо про всі смертельні випадки, що трапляються на кордоні, лише ті, кого знайшли. Найчастіше вмирають від зневоднення, коли збиваються зі шляху. Багато травмуються, долаючи мур. Ось там, бачите, стіна добудована до гір. Це найнебезпечніший шлях.
Сесіль наполягає: для організованих злочинців стіна не перешкода. Дорожче платити доводиться "койотам" - так називають нелегальних перевізників. Заробітчан зупинить хіба відсутність роботи у США.
Це стіна протиріч і парадоксів. На одній з ділянок державний тендер на спорудження ось такого муру виграла одна з американських компаній. Власники, щоб заощадити, як тут повсякчас буває, найняли нелегальний мігрантів з Мексики... споруджувати паркан-перешкоду від нелегальних мігрантів з Мексики.
Мексиканці працюють у полі й на будівництві. Тут, як і по всьому світу, нелегальним працівникам платять менше. Ті, кого депортували 6-7 разів, намагаються повернутися.
Сесіль Люм’єр, директор міграційного центру місті Нако, штат Аризона, США:
- Гадаю, гроші, за які будують стіну, можуть витрачати на освіту, створення робочих місць у Мексиці. Я не вірю у мури. На кожну стіну знайдеться драбина. Коли проїхатися уздовж кордону з того боку, всюди лежать драбини і висять мотузки.
Прикордонний пункт тут - найбільша будівля. Бар навпроти - одна з найстаріших. На фото 20-річної давнини власник разом із Рональдом Рейганом. Тодішній президент США приїздив на полювання до друзів на сусідніх ранчо: саме туди, де нині височіє мур. Кельнер Джанет жартома каже, що стіна передовсім зіпсувала пейзаж. Та додає: містечко стало схожим на військовий об’єкт.
Джанет Ворнер, працівниця бару у місті Нако, штат Аризона, США:
- Мексиканські заробітчани раніше йшли на вихідні додому. Зараз уночі таке освітлення, патруль! Той, хто вже перетнув кордон, не наважиться повернутися. Терористи не йдуть цим шляхом. Я тут почуваюся у безпеці. А раніше, коли люди йшли групами по 20-30, тут, у барі, я мала дуже пильнувати. Та Мексика - бідна країна, і люди тут беруться за будь-яку роботу, від якої американці відмовляються.
Ковбойські чоботи, капелюх і револьвер - шериф виглядає як справжнісінький герой вестерна. Щойно повернувся із полювання. Щодо муру пояснює: тут, на Дикому Заході, головна святиня - приватна власність. Долаючи кордон, мігранти потрапляють на територію приватних ранчо.
Ларрі Девер, шериф округу Кошизе, штат Аризона, США:
- Стіна має сенс у містах, адже там легко загубитися. Тепер правоохоронцям легше визначити правопорушника. Та навіть коли зведуть 3 тисячі кілометрів муру, це не спрацює, якщо не буде кому його охороняти. А людей бракує й зараз, нелегальна міграція - парафія федерального уряду. А так усі проблеми лягають на плечі шерифа.
З нелегальних мігрантів 10% - злочинці, переконує шериф. Водночас, він і сам дивується, чому держава не може порахувати, скільки робочих рук потрібно Америці, і видавати офіційні дозволи на роботу. Нині громадяни Мексики чекають на них 5, а то й 10 років.
Їх бояться більше, ніж прикордонників. Вони завжди озброєні - для самозахисту. Таких, як Боб, у країні 15 тисяч. Добровольці загонів цивільного захисту "Ополченець" вишукують нелегальних мігрантів, щоб доповісти прикордонному патрулю - для депортації. Нині "Ополченці" ще й власним коштом добудовують стіну. Боб - пенсіонер, останні роки, дні і ночі він на варті у пустелі.
Боб Прайс, доброволець організації "Цивільне з'єднання захисту "Ополченці":
- Я особисто врятував 9 життів. Більше, ніж якісь там гуманітарні організації. Ось щойно поблизу ми знайшли мертвого, а звідси до Мексики три доби ходу. Ми хочемо припинити це, і допомагаємо тим, кого знаходимо. Я не проти тих, хто має візу, але більшість нелегальних мігрантів працює в рабських умовах і не платить податків. Їх привозять торговці людьми, злочинці. Я роблю це для онуків, які мають право рости у безпечній країні.
Боб показує схованку за триста кілометрів від кордону. У такі місця торговці людьми нібито звозять мігрантів, а тут їх наймають працедавці. Рештки одягу, зубні щітки і Євангеліє - для Боба кожна знахідка є доказом провини. Ось ця шапка має довести: її власник перевозив наркотики, а пляшки - безперечно, залишки підробних ліків.
Боб Прайс, доброволець організації "Цивільне з'єднання захисту "Ополченці":
- У Мексиці дуже низькі стандарти охорони здоров'я. У дорозі мексиканці п'ють нечисту воду, їдять зіпсовану їжу, привозять у США хвороби, яких ми вже позбулися. А ось пляшки, що тліють на сонці. Їх потім їдять наші американські тварини, корови, і теж стають переносниками хвороб.
Чоловік у темних окулярах - гроза мігрантів. Кріс Семкокс - засновник "Ополченців". Історію свого життя продав Голівуду. Він приховує свою адресу, йому нібито погрожують наркокартелі. Після терактів 11-го вересня викладач молодшої школи проїхався вздовж американсько-мексиканського кордону і вирішив: якщо не він, то держава не захистить Америку. Нині "Ополченці" діють у чотирьох штатах.
Крис Семкокс, лідер, засновник організації загонів цивільного захисту "Ополченці":
- Увесь світ хоче перейти цей кордон, світ знає, що Америка слабка, і хоче використати це на свою користь. Ми зупиняли тут не лише мексиканців, а й людей з Білорусі, Польщі, Гаїті. Потрібно більше стін і парканів, прикордонників, електронні служби спостереження і, врешті-решт, армію, щоб зупинити наркокартелі й контрабанду.
4500 мексиканців загинули під час грабунків і кримінальних сутичок тільки від початку цього року. Тепер з Мексики тікають не лише заради шматка хліба. Ногалес - найбільше місто на кордоні в Аризоні стало прихистком наркоділків. У США сподіваються: цей мур, тут зроблений зі старих мостів, убезпечить від злочинців.
Для Пако Велеса стіна - об'єкт творчості. Пако - мексиканський художник, живе і працює в Америці. У США малюнки на "прикордонному укріпленні" заборонені. Інсталяції Пако - по той бік. Він дивиться на учнів своєї школи на параді. Ще кілька років тому мексиканські діти ходили до шкіл США. Сьогодні, щоб приїхати на зустріч, Пако дві години чекав на кордоні.
Пако Велес, мексиканський художник, що працює у США:
- Контрабанду людей тут витіснила контрабанда наркотиків. Стіна - фальшивий фасад безпеки, ніби влада щось робить. Просто тепер не так очевидно, що люди долають кордон. По всьому Ногалесу мексиканці копають тунелі. Безробіття, насильство. Люди тікають, такий інстинкт виживання. Та від мексиканських проблем не відгородитися муром, економіка американської частини міста залежить від того, які справи по той бік кордону.
У своїх роботах Пако винуватить обидві країни. Корумпована влада у Мексиці залежна від наркоділків. Та їхні статки зростають, бо є попит на американському ринку. Стіна розрізає міста, розділяє родини і об'єднує тих, хто знає, як на цьому заробити.
Цей фаст-фуд два роки тому був церквою. Її закрили, коли знайшли у підлозі тунель, яким в країну свободи потрапляли мексиканці.
