 |
| Кадр з фільму Таджа О'Саллівана "The great wall" |
Стрічка ірландського режисера Таджа О’Саллівана (Tadhg O'Sullivan) «Великий мур», яку нещодавно показали на фестивалі «86» у Славутичі, – це медитативна розповідь про те, як сучасна Європа поступово фортифікується, захищаючись від чужинців. Узявши за основу фільму оповідання Кафки «При будові китайської стіни», режисер перетворив соціальний сюжет на притчу про розподіл влади в світі. KORYDOR переглянув «Великий мур» і міркує про питання, які так і не поставив фільм.
У невеличкому тексті Кафки китайський мур фігурує як уособлення влади, інструмент постійного контролю над громадянами-будівничими. Стіна покликана не стільки захищати, скільки об’єднувати – й підкорювати. Безпорадність маленької людини перед абсурдною системою, яку вона сама й створює – ключова тема творів Кафки. Режисер «Великого муру» використовує цю метафору, щоб показати, як західний світ непомітно для його мешканців перетворюється на таку закриту систему, де стіна стає новим символом влади. Голос, який озвучує уривки оповідання Кафки – єдиний, що звучить у фільмі.
