Великі й маленькі мури: як працюють стіни

Кадр з фільму Таджа О'Саллівана "The great wall"

Стрічка ірландського режисера Таджа О’Саллівана (Tadhg O'Sullivan) «Великий мур», яку нещодавно показали на фестивалі «86» у Славутичі, – це медитативна розповідь про те, як сучасна Європа поступово фортифікується, захищаючись від чужинців. Узявши за основу фільму оповідання Кафки «При будові китайської стіни», режисер перетворив соціальний сюжет на притчу про розподіл влади в світі. KORYDOR переглянув «Великий мур» і міркує про питання, які так і не поставив фільм.

У невеличкому тексті Кафки китайський мур фігурує як уособлення влади, інструмент постійного контролю над громадянами-будівничими. Стіна покликана не стільки захищати, скільки об’єднувати – й підкорювати. Безпорадність маленької людини перед абсурдною системою, яку вона сама й створює – ключова тема творів Кафки. Режисер «Великого муру» використовує цю метафору, щоб показати, як західний світ непомітно для його мешканців перетворюється на таку закриту систему, де стіна стає новим символом влади. Голос, який озвучує уривки оповідання Кафки – єдиний, що звучить у фільмі.

Туреччина побудувала 330-кілометровий бетонний мур на кордоні з Сирією та Іраком

Анкара закінчила будівництво 330-кілометрового бетонного муру на кордоні з Сирією та Іраком.

Про це, посилаючись на державне агентство Anadolu, пише DW.com.

За інформацією агентства, протяжність модульного бетонного муру становить 330 кілометрів, а ще на відрізку в 191 кілометр зведені загородження з колючого дроту.

Завдяки вжитим заходам зі зміцнення кордонів, Туреччина в 2016 році запобігла понад 57 тисячам спроб їх незаконного перетину, пише Anadolu. Близько 90 відсотків цих спроб були здійснені на турецько-сирійському кордоні. Абсолютна більшість із 420 тисяч осіб, затриманих при спробі нелегального перетину кордону, - сирійці.